Анкетування батьків "Рівень обізнаності громадськості щодо сучасних проявів торгівлі людьми"

Шановні батьки! В ДНЗ №15 проходить анкетування "Рівень обізнаності громадськості щодо сучасних проявів торгівлі людьми". Перейдіть будь-ласка за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdSwU1oJ3ukW2Degg247jDfUZ744L_cWl44lHRd-t88O5SWJA/viewform?c=0&w=1

Анкетування педагогів "Рівень обізноності громадськості щодо сучасних проявів торгівлі людьми"

Шановні педагоги! В ДНЗ №15 проходить анкетування "Рівень обізнаності громадськості щодо сучасних проявів торгівлі людьми". Анкетування можна пройти за даною силкою  https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScy4_25edeV66zJjVrA2CG41yJBQPsmR7NzOPUCUw7Z1WuJQQ/viewform?c=0&w=1

21.02.2018 о 16.00 тренінг для батьків "Знаємо та реалізуємо права дітей"

В ДНЗ №15 «Джерельце» під час Дня відкритих дверей 21.02.2018 року соціальним педагогом, Алексовою Анастасією Олександрівною, о 16.00 був проведений тренінг для батьків «Знаємо та реалізовуємо права дітей». Основна мета: пропаганда правового виховання дітей.

11-12.02.2018 Акція - "Міжнародний день безпечного Інтернету"

В ДНЗ №15 запланована консультація для педагогів "Кібер-булінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини" 13.02.2018.

Кібер-булінг або агресія в інтернеті:

способи розпізнання і захист дитини

Однією із найгостріших проблем взаємодії дитини з інтернетом є небезпека зіткнення з агресивними нападами, які називають кібер-булінгом. Кібербулінг – це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Діти часто не розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони використання потрібних їм засобів  зв’язку, і тому залишаються без необхідної підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному середовищі. Ще недавно проблема кібер-булінгу стосувалась лише старших дітей, сьогодні вона охоплює і молодші класи, адже підвищилася доступність мобільного телефону для дітей, а педагогічних зусиль, спрямованих на підготовку дитячих колективів до конструктивної взаємодії з віртуальним світом, сьогодні явно бракує.   

Кібер-буллінг – це напади з метою нанесення психологічної шкоди, які здійснюються  через електронну пошту (е-мейл), миттєві повідомлення («аську» - ICQ та інші системи), розгортаються в чатах, на веб-сайтах, в соціальних мережах; діють через текстові повідомлення або через зображення (фото, відео); до кібер-буллінгу відносять також терор за допомогою мобільного телефонного зв’язку. Кібер-буллінг кидає новий виклик батькам, освітянам, іншим дорослим, які спілкуються з дітьми, адже він начебто і не є реальним, але, нажаль,  шкода, яку він завдає, -  повністю реальна.

Два основні принципи протистояння кібербулінгу

Уважність до дитини

Бути уважним до дитини та її віртуальних практик. Наші дослідження медіакультури молоді [5] показують, що підлітки мають відокремлені від дорослих віртуальні практики. Навіть щодо телевізійного перегляду підлітки переважно не обговорюють з батьками свій досвід спілкування з медіа. Он-лайн практики підлітків іще більш відокремлені, батьки фактично відсутні у тому віртуальному світі, де проводить час їхня дитина: в Інтернеті вони ходять до різних місць різними маршрутами.  Як звертають увагу Ковальскі з колегами, чомусь нікого не дивує, що батьки добре інструктують дитину щодо маршрутів руху і правил користування, наприклад, велосипедом, натомість,  привносячи в родину нові елементи технологій (мобільний телефон, відеоплейєр, комп’ютер, Інтернет тощо) залишають дитину наодинці  із новою реальністю.

Канали до віртуального світу потребують регулювання, введення чітких правил користування, що запобігає небезпекам і роз’яснює, в яких випадках і яка поведінка вважається нормальною і буде безпечною. Важливим елементом батьківського контролю є розташування комп’ютера в зоні спільного користування (гостина, кухня), де, займаючись паралельно власними справами, дорослі можуть ненав’язливо спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона перебуває в Інтернеті, а також легше контролювати час роботи з комп’ютером (особливо критичним це є для молодших підлітків, у яких власна довільна поведінка і вольові процеси знаходяться на етапі формування).

Батьки мають уважно вислуховувати дитину щодо її вражень і дій у віртуальному середовищі, знайомитись із сайтами і тими кібер-технологіями, які використовуються дітьми. Важливо звертати увагу на тривожні ознаки, які можуть вказувати на можливість виктимізації вашої дитини внаслідок кібер-буллінгу: дитина виглядає засмученою після он-лайн режиму, перегляду повідомлень,  віддаляється від спілкування з однолітками, можливе погіршення академічної успішності (хоча останнє може свідчити й про інші негаразди). Важливо відслідковувати онлайн-репутацію власної дитини (для цього час від часу здійснюйте пошук, наприклад, в Гуглі за ім’ям вашого сина чи доньки). Періодичність спілкування, певні ритуали і сімейні традиції обговорення підсумків дня чи тижня дають змогу здійснювати моніторинг проблем, в тому числі й тих, які виникають у віртуальній частині соціального світу Вашої дитини.  

Реагування на проблему

Важливі кроки, які потрібно зробити у відповідь на випадок виявленого кібер-буллінгу вашої дитини.

По-перше, необхідно зберегти свідчення події. Хоча негативні повідомлення можуть не розгорнутись в серйозний кібер-булінг, корисно зробити копію з цих повідомлень (допомогти дитині зробити це, якщо вона ще не знає як).

По-друге, як би Вас особисто не вразило те, що показала Вам дитина, - зберігайте спокій, не лякайте дитину додатково своєю бурною реакцією. Ваша задача-мінімум – емоційна підтримка.  Не потрібно принижувати значення виявленого кібер-буллінгу, алеі не  треба лякати: дайте дитині впевненість, що цю проблему можна подолати. В жодному разі не допускайте покарання дитини (вияв незадоволення, заборона користування)за те, що вона Вам довірилась: дитина не винна в нападах інших на неї, вона вже постраждала, врешті, якщо Ви її не підтримаєте, в наступний раз вона до Вас просто не звернеться, залишившись, можливо, в складнішій ситуації без Вашої допомоги.

По-третє, проговоріть з дитиною ситуацію, що трапилась (див. Табл. 4), уважно вислухайте. Використайте цей випадок для формування медіакультури Вашої дитини, повторіть найпростіші правила безпеки користування Інтернетом (не спілкуватись з незнайомцями, не повідомляти їм своє ім’я, адресу, телефон, берегти в секреті паролі тощо), розкажіть, як запобігати кібер-буллінгу надалі. Якщо Ви один раз вже провели таку бесіду, не вважайте, що справа завершена.

Медіа-імунітет, як і біологічний імунітет до інфекції, не формується раз і назавжди, а потребує періодичного оновлення.  Пам’ятайте, що найкращим жанром бесіди з підлітком є паритетна дискусія, а не менторське нав’язування хоч якнайкращих правил: проблематизуйте  міркування, створюйте правила разом, домовляйтесь, укладайте конвенції.

Корисні правила-поради для  профілактики і подолання кібер-буллінгу, з якими потрібно познайомити дітей

1. Не поспішай

Не поспішай, не виплескуй свій  негатив у кібер-простір. Важливо домовитись із  дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і не можливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібер-технологій.

2. Будуй свою репутацію

Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»).  Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3. Поважай факти

Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.

4. Що ігнорувати

Доречно ігнорувати поодинокий  негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібер-буллінг  на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор».  Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

5. Коли ігнорувати не варто

Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.

Де отримати допомогу та захист

         Звернутись до Інтернет-провайдера або адміністрації сайту. Більшість сайтів і соціальних мереж мають розділ «Допомога», через який користувач може звернутися зі скаргою, проблемним питанням або пропозицію, та розділ «Правила» інформацією щодо політики даного сайту.

         Звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема на адресу електронної пошти: hotline@ombudsman.gov.ua . Можливості такого звернення зазначено в ст. 55 Конституції України.

         Звернутися до Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У випадку, якщо виявлено факт вчинення злочину за допомогою Інтернету, необхідно повідомити про це, заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України http://www.cybercrime.gov.ua та написати відповідну заяву в найближчому відділі міліції.

         Звернутися до суду. У випадку, якщо порушено права людини в Інтернеті, для захисту своїх прав можна звернутися до суду. Це можна зробити самостійно, якщо вам виповнилось 14 років. У молодшому віці для захисту прав дитини можуть звернутися до суду батьки чи опікуни.

         Звернутися до міжнародних судів чи громадських організацій. Після використання всіх національних механізмів правового захисту кожна людина може звертатися для захисту своїх пра і свобод до Європейского суду з прав людини.

         Також у випадках, коли права окремої людини порушуються, заяви про такі порушення можна подати безпосередньо до Управління Верховного комісара ООН із прав людини за адресою: urgent-action@ohchr.org.

         Звернутися на національну дитячу «гарячу лінію» щодо захисту прав та інтересів дітей, безпеки дітей в Інтернеті, насильства дітей.

         З усіх інших проблемних питань, пов’язаних із дітьми, можна звернутися в організацію «Ла Страда-Україна» за номером «0 800 500 335».

         Порадитись щодо змісту заходів із прав людини в онлайновому середовищі чи отримання додаткових роз’яснень ви можете надіславши лист до Національного комітету Дня безпечного Інтернету в Україні: ukraine.sid@gmail.com.

         Отримати відповіді на найпростіші питання щодо прав людини в онлайновому середовищі, дозволену та заборонену поведінку й контент в Інтернеті, відповідальність за порушення прав у мережі, механізми захисту порушених прав онлайн Ви можете на сайті проекту «Права людини та Інтернет» за посиланням: http://hr-online.org.ua/ua/faq/zagalni_pitannya. 

Джерело:

1.     Черних О. Кращий інтернет починається з тобою // Соціальний педагог – 2018 - №1, С. 19-23.

2.     Медіакультура населення України: Інформ. бюл. Черв.’2008 / За ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. – К., 2008. – 51 с.

3.     Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід. Навчально-методичний посібник / За ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2009. –  440 с.

4.     Найдьонова Л.А. Гуманізація стосунків через подолання цькування в шкільній спільноті / Наук. студії із соц. та політ. психології: Зб. ст. / АПН України, Ін-т соц. та політ. психології. — К.: Міленіум, 2007. — Вип. 17(20). - С. 157-166

5.     Найдьонова Л.А. Особливості медіа-культури територіальних спільнот України (регіональні особливості молодіжної віртуальності)/ Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі: Матеріали методол. семінару АПН України, 19 берез. 2008 р. – К., 2008. - С. 382-395.

Де отримати допомогу та захист від кібер-булінгу

Де отримати допомогу та захист від кібер-булінгу

         Звернутись до Інтернет-провайдера або адміністрації сайту. Більшість сайтів і соціальних мереж мають розділ «Допомога», через який користувач може звернутися зі скаргою, проблемним питанням або пропозицію, та розділ «Правила» інформацією щодо політики даного сайту.

         Звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема на адресу електронної пошти: hotline@ombudsman.gov.ua . Можливості такого звернення зазначено в ст. 55 Конституції України.

         Звернутися до Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У випадку, якщо виявлено факт вчинення злочину за допомогою Інтернету, необхідно повідомити про це, заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України http://www.cybercrime.gov.ua та написати відповідну заяву в найближчому відділі міліції.

         Звернутися до суду. У випадку, якщо порушено права людини в Інтернеті, для захисту своїх прав можна звернутися до суду. Це можна зробити самостійно, якщо вам виповнилось 14 років. У молодшому віці для захисту прав дитини можуть звернутися до суду батьки чи опікуни.

         Звернутися до міжнародних судів чи громадських організацій. Після використання всіх національних механізмів правового захисту кожна людина може звертатися для захисту своїх пра і свобод до Європейского суду з прав людини.

         Також у випадках, коли права окремої людини порушуються, заяви про такі порушення можна подати безпосередньо до Управління Верховного комісара ООН із прав людини за адресою: urgent-action@ohchr.org.

         Звернутися на національну дитячу «гарячу лінію» щодо захисту прав та інтересів дітей, безпеки дітей в Інтернеті, насильства дітей.

         З усіх інших проблемних питань, пов’язаних із дітьми, можна звернутися в організацію «Ла Страда-Україна» за номером «0 800 500 335».

         Порадитись щодо змісту заходів із прав людини в онлайновому середовищі чи отримання додаткових роз’яснень ви можете надіславши лист до Національного комітету Дня безпечного Інтернету в Україні: ukraine.sid@gmail.com.

         Отримати відповіді на найпростіші питання щодо прав людини в онлайновому середовищі, дозволену та заборонену поведінку й контент в Інтернеті, відповідальність за порушення прав у мережі, механізми захисту порушених прав онлайн Ви можете на сайті проекту «Права людини та Інтернет» за посиланням: http://hr-online.org.ua/ua/faq/zagalni_pitannya.

                                                   

                                                    Джерело:

1.     Черних О. Кращий інтернет починається з тобою // Соціальний педагог – 2018 - №1, С. 19-23.