Безпека дітей в Інтернеті
Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної
молоді. Комп′ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування,
самовираження та розвитку особистості.
Самостійне
пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє
її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного
розв′язання задач.
Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які
добре знають компютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та
можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись
у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки
інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.
Всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціології НАН
України в 2009 році, виявило тривожні тенденції: понад 28% опитуваних дітей
готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без коливань
діляться інформацією про себе і свою родину (адреса, професія, графік роботи
батьків, наявність цінних речей у домі тощо); 22% дітей періодично потрапляють
на сайти для дорослих; 28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або
куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати
наркотики; близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за
бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. Лише у
18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина, тільки 11% батьків
знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри,
онлайн-насилля, кіберзлочинність.
З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від
впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік
рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть
відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.
Посібники, які Міністерство пропонує використовувати
батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:
§
Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному
світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та
ін.]. – К.: ТОВ “Видавни-чий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).
§
Безпечне користування сучасними
інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова
[та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
§
Памятка для батьків “Діти. Інтернет. Мобільний звязок”,
розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної
моралі (http://www.moral.gov.ua/news/311/).
Правила з
Інтернет-безпеки для дома
1.
Доступ до сайтів, що не призначені для перегляду дітьми.
Часто дитина може знайти матеріали чи сюжети, які зображають насильство,
провокуючи тим самим почуття ненависті та люті у дітей; також небезпека
надходить із сайтів, чатів, систем миттєвих повідомлень. Також часто велика
кількість сторінок, що не відносяться до змісту обраної теми, відображаються у
вигляді додатково спливаючого вікна, що нерідко містять, наприклад,
порнографію.
2.
Контакти з незнайомими людьми через чати, системи
миттєвих повідомлень, електронну пошту. На даний час збільшується кількість
людей, які використовують подібні методи знайомств не з добрих намірів, а для
того, щоб дізнатися у дитини інформацію особистого характеру про неї та її
сім’ю. Оскільки реєстрація в Інтернеті проходить анонімно, часто під виглядом
12-тирічної дівчинки може ховатися 40-річний чоловік. Часто такі особи мають
психічні відхилення, що може спричинити моральну шкоду дитині через Інтернет,
а, інколи, в приватній зустрічі, і фізичну.
3.
Надання інформації особистого (конфіденційного)
характеру. Дитину можуть умовити надати інформацію про себе, таку як ім’я,
прізвище, адреса, вік, фотокартка та ін., та про членів своєї сім’ї. Навіть
якщо подібна інформація запитується джерелом, що заслуговує на довіру (організація,
навчальний центр) такі дані мають надаватися дитиною лише за згодою батьків, чи
інших дорослих.
4.
Проблеми технологічного характеру. Незнання дитини може
призвести до неусвідомленого завантаження файла чи небезпечного коду, що
призведе до потрапляння комп’ютерного вірусу.
5.
Питання, пов’язані з покупками та фінансовими витратами.
В мережі Інтернет можна зробити масу приємних онлайн покупок.Тому дивлячись з
кута нашої проблеми це означає, що дитина може зробити покупку без відома
дорослих.
Тож
аналізуючи ті проблеми, що створюють реальну небезпеку дитині, що інколи живе у
віртуальному світі, можна сформулювати основні правила безпечної роботи в
глобальній мережі Інтернет для дітей та підлітків:
1.
не надавати незнайомим особам свої дані та інформацію про
близьких та родичів по електронній пошті, в чатах, за допомогою систем
миттєвого обміну повідомленнями;
2.
не відправляти повідомлення непристойного змісту, чи ті,
які мають інформацію, що може образити іншу людину;
3.
не відправляти свою фотокартку чи фотокартки родичів;
4.
не здійснювати фінансові операції через мережу Інтернет
без нагляду дорослих;
5.
не погоджуватись на зустрічі з незнайомими людьми, чи
здійснювати це лише в громадських місцях та в присутності батьків чи когось з
дорослих;
6.
повідомляти батьків, старших друзів у разі отримання
інформації, що змусить почуватись некомфортно чи має характер залякування.
Звичайно
відповідальність за безпеку дітей в глобальній мережі головним чином лежить на
батьках. Перед дозволом дітям входити в мережу Інтернет варто встановити деякі
правила, з якими має погодитися і ваша дитина. Ось декілька початкових
рекомендацій, як зробити відвідування Інтернету для дітей повністю безпечним.
1.
Відвідуйте мережу разом з дітьми та закликайте дітей
розповідати про свій досвід користування Інтернетом.
2.
Привчіть дитину розповідати вам про все, що їх турбує в
Інтернеті.
3.
Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми
миттєвого обміну повідомленнями, грають в онлайн ігри чи використовують інші
програми, що потребують реєстраційного імені, допоможіть дитині вибрати
програму і переконайтесь, що вони не містять ніякої особової інформації.
4.
Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не надавали свою
адресу, номер телефону або іншу особисту інформацію незнайомим людям.
5.
Поясніть дітям, що різниця між правильним та неправильним
однакова: як в Інтернеті, так і в реальному житті.
6.
Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтесь,
що вони знають про те, що правила гарної поведінки діють всюди- навіть у
віртуальному світі.
7.
Наполягайте на тому, щоб діти поважали власність інших в
Інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи- музики, комп’ютерних
ігор та інших програм є крадіжкою.
8.
Поясніть дітям, що їм не варто зустрічатися з людьми, з
якими вони познайомилися в Інтернеті. Поясніть, що ці люди насправді можуть
бути не тими за кого вони себе видають.
9.
Поясніть дітям, що не все, що вони бачать в Інтернеті чи
про що читають – є правдою. Привчіть їх запитувати у вас, якщо вони в чомусь не
впевнені.
10.
Контролюйте роботу дітей в Інтернеті за допомогою
сучасних програм. Вони допоможуть відфільтровувати шкідливий вміст, визначити,
на які сайти дитина заходить та що вона на них робить.
Неважливо,
чи ваша дитина є новачком у використанні Інтернет ресурсів, чи є на даний
момент досвідченим користувачем. Ви завжди маєте змогу допомогти вашій дитині
розібратися у розумному використанні Інтернет- ресурсів.
Діти віком
від: 4 до 6 років, 7 до 10 років.
Вік
від 4 до 6 років – на даному етапі діти мають змогу зануритись у
віртуальний світ лише разом з дорослими. Батьки можуть показати дітям картинки,
фото, використовувати веб-камери для спілкування з друзями та близькими. Хоча в
цьому віці діти мало приділяють уваги Інтернету, онлайнові зображення і звуки
можуть стимулювати уяву і розвивати фантазію. Батьки, а також старші брати і
сестри, можуть виходити в Інтернет разом з маленькими дітьми для відвідування
дитячих сайтів і ігор. Дорослі відіграють важливу роль у навчанні дітей
безпечному використанню Інтернету.
1.
Діти цього віку повинні виходити в Інтернет тільки під
наглядом батьків.
2.
Додайте сайти, які ви часто відвідуєте в список Обране,
щоб створити для дітей особисте Інтернет- середовище.
3.
Використовуйте розраховані для дітей пошукові машини з
фільтрами інформації.
4.
Використовуйте засоби блокування небажаного матеріалу.
5.
Розкажіть дітям про конфіденційність. Якщо на сайті
потрібне ім’я дитини, допоможіть придумати для нього псевдонім, який не
розкриває ніякої особистої інформації.
6.
Коли маленькі діти починають вивчати мережу Інтернет,
інші члени сім’ї повинні бути для них прикладом.
7.
Не дозволяйте дітям використовувати служби миттєвого
обміну повідомленнями, електронною поштою, чатами чи дошками об’яв.
8.
Привчіть дітей сповіщати вас у разі, якщо щось чи хтось
погрожує чи хвилює вашу дитину.
Вік
від 7 до 10 років – для дітей цього віку бажання зрозуміти, що вони можуть
собі дозволити щось робити без дозволу дорослих є абсолютно нормальним.
Перебуваючи в Інтернеті, дитина може спробувати відвідати сайти або
поспілкуватися в чатах, дозвіл на які вона не отримала у батьків. Звіти про
діяльність в Інтернеті від сервіса МК5 Premium чи інших служб можуть бути
надзвичайно корисні на даному етапі. У дітей не буде відчуття, що батьки весь
час відслідковують їх кроки в Інтернеті, однак дякуючи звітам дорослі будуть
знати, які сайти відвідує їх дитина. Діти цього віку володіють сильним почуттям
сім’ї. Вони тільки починають розвивати відчуття моральної та статевої індивідуальності
і часто цікавляться життям дорослих. Ось ряд правил, що в певних ситуаціях
захистять ваших дітей та допоможуть вам залишатися спокійними за їх безпеку.
1.
Створіть список домашніх «правил Інтернету» за участю
дітей.
2.
Привчіть дітей відвідувати лише ті сайти, які ви їм
дозволили.
3.
Тримайте комп’ютери з підключенням до Інтернету в
загальних кімнатах.
4.
Використовуйте засоби блокування небажаного матеріалу або
пошукові машини з фільтрами інформації.
5.
Створіть сімейну електронну скриньку замість того, щоб
дозволяти дітям мати власну.
6.
Навчіть дітей радитись з вами перед розкриттям інформації
через електронну пошту, чати, реєстраційні форми та особисті профілі.
7.
Привчіть дітей не завантажувати програми, музику, фільми
без вашого дозволу.
8.
Використовуйте фільтри електронної пошти для блокування
повідомлень від конкретних людей або тих, які містять певні слова та фрази.
9.
Не дозволяйте дітям цього віку користуватися послугами
миттєвого обміну повідомленнями.
10.
Говоріть з дітьми про їх друзів в Інтернеті, про те, чим
вони займаються, так немовби мова йде про їх друзів в реальному житті.
11.
Поговоріть з дітьми про статеве життя, оскільки вони
легко можуть наштовхнутися на порнографію в Інтернеті.
12.
Привчіть дітей повідомляти вам про все, що їх турбує в
мережі, чи у тому разі, коли їм хтось погрожує.
У дошкільному віці дитина засвоює
правила поведінки і вчиться оцінювати власні вчинки та дії оточуючих крізь
призму моральних норм, що формуються у спілкуванні з дорослими. Саме цей період
є найважливішим для навчання правилам поведінки і безпеки в Мережі. При цьому
слід пам’ятати, що, незважаючи на знання певних правил, діти можуть порушувати
їх, тому необхідність батьківського контролю для дітей молодшого віку дуже
висока.
Маленькі діти повинні виходити в інтернет лише під
наглядом дорослих ще й тому, що їм потрібна допомога
в навігації під час пошуку сайтів і при спілкуванні.
Література:
